Командир малого броньованого артилерійського катера ВМС ЗС України “Бердянськ” старший лейтенант Роман Мокряк розповів подробиці атаки росіян на українські кораблі в Керченській протоці в 2018 році.
“Події того дня пам’ятаю детально. Вийшли десь близько першої ночі на місце зустрічі з нашими кораблями. Заправилися. Там вже кружляла зграя російських суден. Росіяни кричали, що через Керч нам йти не можна. Я домагався, щоб хоча б сказали свій номер. Вони, звичайно, не відповіли. На сучасному обладнанні я й сам міг все це подивитися. Вони, мабуть, сподівалися, що ми повіримо на слово. Я перевірив, але ніяких повідомлень про закриття району не було. Ми пішли в район Керченської протоки. Вийшло так, що берегова служба нас пропустила і ми почали рухатися до Керч-Єнікальського каналу. Росіяни спробували завадити. Ми вимушені були маневрувати. Через наше маневрування російський корабель Ізумруд дістав пробоїну від свого буксира. Декілька разів їм вдалося навалитися на наш буксир. Ми дійшли до якірної стоянки та повинні були чекати формування каравану. Налаштували радіостанцію на місцеву хвилю. Чули заяви Пєскова”, – сказав Мокряк в ефірі Армія FM.
Десь близько п’ятої години, продовжив розповідь Мокряк, їм повідомили, що домовитися не вдається. Вже стемніло, коли вони почали рух на вихід. При цьому росіяни не залишали спроб їх затримати.
“Ми повністю вимкнули зовнішнє освітлення, щоб хоч якось приховати місце перебування. Російський буксир також вимкнув освітлення, а інші кораблі підсвічували нас прожекторами. Буксир намагався нас таранити. Маневруванням вдавалося уникнути зіткнень. Ми вийшли із зони, та російський корабель відкрив вогонь. Катер дістав сім пробоїн, три члени екіпажу були поранені. Командир дивізіону попросив допомоги у росіян, оскільки катер далі рухатися не міг. Їхній човен забрав поранених. Потім ми сиділи на Ізумруді довгий час. Не знали, що відбувається”, – сказав старший лейтенант.
Вранці, за його словами, їх доставили в Керч і допитали. “Вночі мене викликали та почали розповідати, що мене вважають зрадником і якщо не погоджуся на співпрацю з росіянами, то в Україні мене посадять. Але я відмовився підписувати будь-що. У Сімферополі на мене ще раз намагалися натиснути. Зі своїм адвокатом з українського боку я зустрівся тільки на суді. Далі було декілька днів в СІЗО. Після чого нас доправили в Москву”, – розповів Мокряк.
