Загиблий на Донбасі військовий медик Микола Ілін був дуже комунікабельним і легко заводив друзів. Він жив в Естонії, куди емігрував з Білорусі. Про це розповів близький друг Миколи, ветеран батальйону «Донбас» Павло Валентович виданню «Цензор.НЕТ».
«Микола родом з Білорусі, але багато років тому він емігрував звідти в Естонію. Не знаю, чому – говорити про своє минуле у рідній країні він не любив (за даними Цензор.НЕТ, у чоловіка виникли проблеми через участь в опозиційних акціях протесту. – ред). Переїхати в Естонію йому допомогли волонтери з України, вони ж дали кошти на першу годину», – поділився спогадами про загиблого товариша Валентович.
За його словами, Миколі спочатку було важко в Естонії, оскільки ніхто не брав його на роботу офіційно, хоча він брався за будь-яку роботу, навіть був посудомийником. Згодом йому довелося працювати нелегально, за що його ледь не депортували з країни. Отримати громадянство Миколі допомогли добрі люди.
«Він був дуже комунікабельним, швидко заводив друзів. Один з його добрих товаришів працював у Таллінні екскурсоводом. Дружина цього екскурсовода була вагітна, мала ось-ось народити дитину, тому чоловік попросив Миколу підмінити його і показати місто англомовній групі. Микола тоді знав англійською мовою тільки кілька слів. “Look! Look! Look! Beautiful!” – сміявся він, описуючи ту екскурсію. Так смішно він про неї розповідав!», – згадує ветеран АТО.
Пізніше Микола вивчив англійську і підробляв екскурсоводом. Окрім англійської і рідної білоруської, він знав естонську і польську мови.
Також Ілін працював таксистом і носив речі постояльців у готелях. Після того, як він став стабільно заробляти, то купив автомобіль і зміг подорожувати.
«Багато цікавого розповідав Микола про те, як їздив на заробітки у Фінляндії. Там він працював на фермі, і його вразило ставлення фінів до тварин. Коровам завжди включали спокійну музику. А одна корова так вередувала, що її треба було довго-довго гладити, щоб вона зайшла у своє стійло», – згадує Валентович.
З початком війни на Донбасі Микола вирішив, що саме на фронті він зможе віддячити українцям, які свого часу допомогли йому переїхати в Естонію.
«Він дуже фанатів від всього американського, зокрема від морської піхоти США. Тому у нас записався в морські піхотинці. Ми познайомилися в лютому 2019 року у 205-му Навчальному центрі тактичної медицини, де провели разом чотири місяці. За навчальним процесом стежили військові з Канади. Микола так мріяв потрапити туди на навчання, що поставив своїм командирам ультиматум: або він їде в НЦТМ, або йде зі служби. А він себе добре показав, був дуже відповідальним і втрачати його не захотіли», – каже друг загиблого.
Він додав, що Микола любив дорогу екіпіровку, тому друг завжди відмовляв його від зайвої витрати грошей.
«Після завершення навчання ми з ним постійно спілкувалися. Він скидав мені в месенджері різні приколи, ми зідзвонювалися. Далі обмінювалися досвідом, говорили про здоров’я один одного. Він мав був робити операцію на очах – корекцію зору. Однак навесні його бригада виходила на фронт, а після операції потрібно було час на те, щоб сітківка зажила. Заборонені були важкі фізичні навантаження. Тому операцію Микола вирішив відкласти», – повідомив Валентович.
Ветеран згадує, що Микола на війні керувався серцем, а не розумом. На жаль, це призвело до його загибелі, оскільки кинувшись рятувати пораненого він діяв так, як підказувало йому серце. Валентович пояснив, що інструктори навчають спочатку відстрілюватися, потім рятувати військових.
Валентович додав, що Микола просив кремувати його тіло і розвіяти його прах в Україні, Білорусі та Естонії.
- 13 липня бойовики вбили на Донбасі медика ЗСУ, який намагався евакуювати тіло загиблого товариша, що підірвався на невідомому вибуховому пристрої в районі Зайцево.
- Окупанти розстрілювали евакуаційну групу ЗСУ з трьох сторін.
- 14 липня Офіс генпрокурора відкрив справу щодо розстрілу медгрупи.
- Зеленський відреагував на вбивство, ні слова не сказавши про Росію.
