Дослідження проблем та перспектив розвитку громадянської активності в нашій країни на сьогоднішній день обумовлено важливістю і значимістю процесів вдосконалення інститутів громадянського суспільства. Активне громадянське суспільство – це одне з життєво значущих умов для становлення демократичної правової держави. При цьому в даному процесі найважливішою складовою є активна, соціально корисна поведінка людини зокрема і суспільства в цілому. Стаття підготовлена за матеріалами сайту Engage.org.ua.
В даному випадку мова може йти про появу якісно нових типів особистості, які виступають як носії нових політичних і правових цінностей і норм, в результаті чого утворюється:
- громадська активність;
- правова культура;
- правова свідомість.
Усе це є важливим критерієм оцінки особистості з позиції активного громадянина і людини. Таким чином, одним з найважливіших критеріїв характеристики особистості як активного індивіда повинен стати рівень її правосвідомості і правової культури. На нашу думку, проблематика громадянської відповідальності обумовлена політичними і правовими реформами, проведеними в країні в XXI столітті, які припускають всеосяжну правову інформованість суспільства, відкритість влади і прозорість механізмів діяльності держави.
Що таке громадська активність?
Громадська активність – це форма активності суспільства, яка спрямована на реалізацію соціальних інтересів, властива індивіду, а також різним громадським об’єднанням громадян. Вона залежить від політичних, духовних, культурних цінностей суспільства і людини зокрема. Громадська активність націлена на залучення найбільшої уваги суспільства, засобів масової інформації, структур влади до різних суспільних проблем. Доцільно виділити найбільш соціально значущі, зокрема
- ветеранські, жіночі, молодіжні, проблеми профспілок;
- питання, пов’язані з розвитком місцевого самоврядування, освіти, культури, медицини, зі станом екології, економіки.
Процес формування активності громадян, як правило, протікає стихійно, незалежно від діяльності різних соціальних інститутів, шляхом дискусій, обміну думками, зіставлення різних точок зору. Але найчастіше громадська активність – це результат дій державних установ, політичних організацій, мас-медіа. Формами колективної самоорганізації громадян є громадські комітети, союзи, рухи; ініціативні групи цивільного тиску, експертні громадські комісії, ради.
Діапазон дій досить широкий – починаючи від збору підписів, подачі петицій і закінчуючи вуличними маніфестаціями і актами громадянської непокори. У більшості випадків акції непокори – це результат масових емоцій активного громадянського населення. Вони можуть проявлятися у вигляді пікетів, мітингів, поширення друкованої продукції (листівок, газет), в інших формах. Така громадянська активність, як правило, тисне на органи влади як на місцях, так і на рівні Федерації, з метою прийняття політичних рішень, угодних протестуючих. В цьому випадку є ймовірність того, що за мирними і соціально значущими гаслами може ховатися і інша мета, наприклад, захоплення влади або зміна політичної ситуації в корисливих цілях окремих громадян. В результаті необхідно говорити про те, що громадянська активність заснована на принципах повної добровільності і свободи участі. Поглиблення непримиренності з представниками влади може посилити політичний характер громадянської активності, може привести до політичної кризи на локальному, регіональному або національному рівнях. Дана обставина обумовлює необхідність оперативного аналізу та врахування громадської думки в процесі прийняття політичних рішень.
