З тексту рішення Конституційного Суду України щодо електронного декларування зрозуміло, що КСУ скасував не тільки відповідальність за брехню в деклараціях чиновників, а фактично знищив електронне декларування. Про це повідомляє Центр протидії корупції.
Це рішення КСУ означає ліквідацію системи декларування та знищення значної частини антикорупційних досягнень Революції Гідності.
Що скасував КСУ?
У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України вказано, що неконституційними визнані, зокрема, такі положення:
1) положення про відкритий доступ до декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Це означає, що тепер ніхто, окрім співробітників НАЗК, не матиме доступу до декларацій чиновників;
2) усі положення щодо контролю декларацій, повної перевірки декларацій та моніторингу способу життя суб’єктів декларування; вимоги щодо подання повідомлень про суттєві зміни у майновому стані.
Це означає, що жодних перевірок декларацій відтепер здійснювати ніхто не може.
3) положення про відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.
Це ставить під сумнів притягнення чиновників до будь-якої відповідальності за за будь-які порушення антикорупційного законодавства.
4) повноваження НАЗК щодо контролю та перевірок декларацій, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, перевірок щодо конфлікту інтересів та дотримання інших вимог і обмежень антикорупційного законодавства; положення про права уповноважених осіб НАЗК, які безпосередньо здійснювали перевірки дотримання антикорупційного законодавства.
Це скасовує усі повноваження НАЗК щодо контролю декларацій та нівелює всі перевірки та рішення за їх результатами, що мали місце з початку функціонування системи.
5) положення щодо внесення приписів, направлення протоколів про адміністративні правопорушення та обґрунтованих висновків про корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.
Це означає, що чиновникам, які порушують антикорупційне законодавство, НАЗК не зможе ініціювати навіть дисциплінарну відповідальність.
6) положення щодо обов’язку осіб надавати НАЗК інформацію, яка запитується.
Це логічне продовження скасування контрольних повноважень НАЗК. Агентство не зможе нічого перевіряти і відповідно запитувати додаткову інформацію
7) положення про порядок та особливості врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад.
Це нівелює взагалі обов’язок врегульовувати конфлікт інтересів у перелічених тут посадовців, а значить і ліквідує відповідальність за дії в умовах конфлікту інтересів.
Що це означає?
Виходячи з рішення, криміналізувати брехню в деклараціях чиновників більше не вдасться, оскільки це нібито є непропорційним покаранням за вчинене діяння.
Тобто, навіть якщо Верховна Рада прийме закон щодо відновлення кримінального покарання за брехню в деклараціях, КСУ гарантовано знову визнає його неконституційним, посилаючись на це своє рішення.
Декларації відтепер стають прихованими, адже неконституційними визнали і норми про цілодобовий безоплатний доступ будь-кого до них. Будь-які контроль та перевірка декларацій також відтепер неможливі.
Так само, з огляду на мотиваційну частину рішення, надалі буде неможливо доручити будь-які контрольні повноваження щодо суддів органам поза судовою системою. Це лише зміцнить кругову поруку та корпоративізм серед суддів.
КСУ визнав неконституційними багато положень, які взагалі не ставились під сумнів у конституційному поданні.
НАЗК, яке утворювалось, насамперед, для перевірки декларацій чиновників та контролю за конфліктом інтересів у їх діяльності втратило більшість своїх повноважень та прав для цього. Це фактично унеможливлює будь-яку ефективну діяльність цього органу. Більш того, НАЗК через це не зможе дієво реалізовувати й інші повноваження – наприклад, щодо контролю за партійними фінансами.
У мотиваційній частині відсутнє обґрунтування неконституційності більшості положень, які зрештою втратять чинність через рішення КСУ. Це суттєво ускладнює розуміння, у чому була проблема з цими нормами – і це, у свою чергу, ставить під великий сумнів можливість повторного запровадження подібних норм. Наприклад, незрозуміло, чому декларації більше не можуть бути публічними. А за відсутності обґрунтування цього – неможливо підготувати такі законодавчі зміни, які б враховували правову позицію КСУ.
Скасування цих норм порушує зобов’язання України за програмою МВФ, кредитними угодами з ЄС, а також вимоги надання безвізового режиму Україні з країнами ЄС, відзначають в ЦПК.
- 27 жовтня Конституційний суд на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 КК, що передбачає покарання за недостовірне декларування майна чиновниками і суддями, а також ряд інших антикорупційних норм, що складають так звану антикорупційну платформу.
